Закон всесвітнього тяжіння

ВИЗНАЧЕННЯ:Закон всесвітнього тяжіння — фізичний закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

Закон всесвітнього тяжіння сформулював Ісаак Ньютон у 1687 році у трактаті «Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica».

У математичній формі закон всесвітнього тяжіння записується для матеріальних точок у вигляді: 

   Де F- сила, що діє на друге тіло (матеріальну точку) з боку першого тіла G- гравітаційна стала,m1,m2-маси першого та другого тіла, відповідно,R- відстань між тілами.